Війна за крісла в ЖКГ, страждають українці

Війна за крісла в ЖКГ, страждають українці

Цікавою у цьому плані є ситуація у Національній комісіі, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Це справжній детектив. Голова комісії Валерій Саратов після анексії Кріму втік туди у пошуках кращої долі. І тут починається найголовніше – боротьба за крісло. Показовим є той факт, що більшість людей з керівництва компанії до цього не мали абсолютно ніякого відношення до ЖКГ. Майже всі вони прийшли з НКРЕ причому, представляючи бізнес інтереси близьких до БЮТ структур. Створено орган за Януковича, і він особисто призначав команду сердешних майже на всі керівні посади Нацкомпослуг – є над чим задуматись…

Але повернемось до сьогодення, згідно закону голову та членів комісії призначає президент одноосібно. Проте 02.07.2014 у порядку денному засідання кабміну зявляється пункт про голосуваня на посаду голови кандидатури Дунайло.

(СЕРГІЙ ЛЕОНІДОВИЧ ДУНАЙЛО )

2000-2006 рр. працював директором департаменту економіки та фінансів, директором департаменту економіки, фінансів та оплати праці, директором департаменту економіки та фінансів Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», м. Київ.

2006-2011 рр. – член Національної комісії регулювання електроенергетики України, м. Київ.

08.2011 року – член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, м. Київ)

Як ми можемо побачити, особливого відношення до житлово-комунального комплексу Дунайло не мав, але досвід керівника у ласому шматку українського енергетичного ринку у нього чималий.

Голосування таки відбулося, і відчуваючи себе вже «володарем усія ЖКГ України» та не чекаючи розпорядження за підписом прем’єр-міністра, він починає встановлювати свої порядки. Люди з команди «сердешних» важко пережили перемогу Петра Порошенка, тому, мабуть, і його думка з приводу кандидитури чільника комісії особливо не хвилювала Сергія Дунайло.

Першим , що намагається зробити новопроголосований керівник – це не вирішення нагальних проблем у клоаці українського ЖКГ, а розстановка вірних собі людей на ключові позиції. Правою рукою голови є посада керівника апарату, і тут на арену виходить пані Рожанська І.В., яка є абсолютнім профаном в житлово-комунальній сфері.

Але їй з легкою руки Дунайло дісталася посада директора департаменту ліцензійного контролю Нацкомпослуг. Не маючі ані потрібної кваліфікації, ані досвіду пані починає свою кар’єру на теренах ЖКГ. Оскільки їй важко було налагодити вже відпрацьовані схеми, вона вступає в конфлікт з керівництвом нелояльним до неї. На той час зрозумівши, що підтримка Рожанської може бути ниткою, що потягне клубок який би не хотілося ворушити, її покровителі вирішують її «злити». Проходить реформування департаменту, її посада директора департаменту зникає, і, відчувши, що запахло смаженим, пані Рожанська їде в незавершений декрет, з якого вона, не побоявшись залишити грудну дитину, випурхнула на тепленьку посаду запропоновану покровителем за рік до того.

Згідно 2000 закону їй була запропонована нова посада, проте, пані відмовилась.

І ось поки у країні відбуваються революційні процеси, Рожанська починає свою боротьбу, прикриту національною ідеєю. Різко оживає її сторінка у фейсбуці, автарка, яка ще вчора була на фоні дорогого готелю, змінюється на заплакану «дівчину-Україну», щоденні пости зашкалюють лицемірством. Тут потрібно згадати ще і про її чоловіка Людмирського В.М., з яким вона познайомилася працюючи у НКРЕ.

Він, будучи головним енергетиком Укрзалізниці й одночасно директором приватного підприємства, вміло прокручував схеми з своєю майбутньою жіночкою, за що ця пара отримала прізвисько Кіт Базиліо та Ліса Аліса (мабуть з натяком на підприємницький талант героїв відомої казки, хоча, чесно кажучи, зовнішня схожість теж разюча). Робота, судячи з усього, йшла непогано, адже ці держслужбовці середньої ланки володіють автомобілями Toyota Avensis та Mitsubishi Pajero, квартирою в елітному будинку в центрі столиці, відпочивають на найдорожчих курортах, де тиждень обійдеться у 6-10 тис доларів. Але залишимо це для правоохоронних органів, які , до речі, вже давно цікавляться цією сімейкою.

Відірвана від годівниці пара, не помічаючи нікого на свому шляху, впевнена у своїй безкарності та непереможності бореться за своє місце біля корита. Пані Рожанська відкрито ставить умови Дунайло щодо її посади, щодо прийому чи звільнення угодних чи не угодних їй людей. Вона без огляду та страху відкрито говорить про це у коридорах та кабінетах Нацкомпослуг, погрожуючи працівникам непохитним впливом на Дунайло. І тут виникає питання: а з чим пов’язаний цей вплив, що дає їй змогу так легко маніпулювати досвідченім та немолодим чиновником? Зважаючи на жіночу «привабливість соратниці», романтичний шантаж тут відсутній однозначно. Що ж тоді дає їй змогу так легко маніпулювати досвідченім та немолодим чиновником? Хто володіє інформацією-володіє світом?

Прикро і гірко, коли розумієш, які нагальні проблеми є пріоритетними зараз у Нацкомісії. А найболючіше у цій ситуації те, що під гаслами боротьби та жертовності народу, вилазять наново перефарбовані старі злодії. Але і під цією фарбою не приховати справжнє обличчя, і серед запланованих патріотичних постів постійно проскакує й справжня сутність людини:


ff89fbd0

Самое читаемое сегодня

Главные новости дня